З історії олімпіад. Ігри миру на землі стародавніх ацтеків

З історії олімпіад. Ігри миру на землі стародавніх ацтеків
20.05.2016
Місто Мехіко, засноване в 1325 р. розташоване на висоті 2300-2400 м над рівнем моря. Населення міста на час проведення Олімпійських ігор становило 6,5 мільйона, а з передмістями понад 8 мільйонів чоловік.

Для проведення Ігор мексиканськими архітекторами і художниками були створені сучасні спортивні ансамблі. Заново були побудовані Палац спорту, велодром і зал для фехтування на території центрального спортивного парку "Магдалена Мікс Хука", гребний канал, критий олімпійський басейн і гімнастичний зал "Альберка Олімпіка", тир, Олімпійське селище для спортсменів і спеціальне селище для журналістів, арбітрів та осіб. які супроводжували делегації, національних, музично-хореографічних ансамблів, олімпійський прес-центр.

Palacio-de-los-Deportes1.jpg
Величезний, критий міддю, блискучий купол Олімпійського Палацу спорту домінує над територією парку "Магдалена Мікс Хука".


Головною ареною літніх Олімпійських ігор 1968 року став стадіон "Олімпіко". На час проведення Ігор, згідно з вимогами МОК, місткість арени була збільшена з 70 000 до 83 700 місць. На стадіоні пройшли церемонії відкриття і закриття Ігор, а також змагання з легкої атлетики, кінного спорту та ряд матчів футбольного олімпійського турніру. В рамках Олімпійських ігор на змаганнях з бігових дисциплін всередині стадіону вперше було застосовано синтетичне всепогодне покриття Tartan track, що стало звичним для легкоатлетичних змагань у наш час (раніше бігали на гарєвих доріжках).
1.jpg

Спеціально для футболу призначений стадіон "Ацтека", який не виглядає високим зовні, так як ігрове поле знаходиться на 9 метрів нижче рівня вулиці. Його особливістю крім цього є те, що при будівництві стадіон був зорієнтований таким чином, щоб сонце перетинало ігровий майданчик перпендикулярно, не завдаючи незручностей будь-якій команді.
2.jpg
Олімпійське селище в Мехіко вперше було задумане як перспективний житловий район міста з розвиненою системою побутового обслуговування і численними спортивними майданчиками. На території 30 гектарів було побудовано 29 багатоповерхових будинків (більше 900 квартир з усіма зручностями). На території селища працювали інтернаціональний клуб, концертний зал, кінотеатр на 300 місць, лікувальні та побутові установи, торговий центр і шість їдалень  по 500 місць. Тут же були обладнані тренувальні майданчики, поля, відкритий басейн а також розташовані будівлі адміністрації, суддівських і тренерських рад.
3.jpg

Всебічно була продумана культурна програма Ігор. Численні фестивалі мистецтв, художні виставки та інші заходи створювали святкову атмосферу. Сучасна функціональна архітектура добре поєднувалася з пам'ятниками древньої національної культури, які складали своєрідний музей під відкритим небом.

4.jpg
Великі зусилля були докладені для художнього оформлення Мехіко. Красиві кольорові піктограми прикрашали головні магістралі Мехіко, гігантські символічні скульптури спортсменів, що позначають напрямок, значно спростили пересування гостей в незнайомому місті. Для орієнтиру в місцях розташування спортивних споруд піднімалися величезні повітряні кулі.
5.jpg

Символ миру - білий голуб став неофіційним талісманом (мексиканська олімпіада проходила під гаслом «Ігри миру»). Загалом, Олімпіада-68 стала помітною для світового дизайну подією.
5а.jpg

Відкрилися XIX Олімпійські ігри яскравою, барвистою церемонією під сліпуче  блакитним небом на древній землі ацтеків 12 жовтня 1968 року (у день прибуття Христофора Колумба у 1492 році на Американський континент). І музика, музика, музика була навкруги. Це були, мабуть, наймузичніші Ігри.
6.jpg
7.jpg
Вперше в олімпійській історії честь запалити чашу з олімпійським вогнем була надана жінці. Висока, струнка, чорноока мексиканська легкоатлетка Норма Енрікетта Басиліо Сотело з'явилася на стадіоні з факелом у руках, пробігла урочисте коло і піднялася на 90 сходинок, спеціально розрахованих на її крок, 90 сходинок до неба, такого близького і сліпуче блакитного в цих краях... Темпераментні глядачі влаштували обраниці щасливої долі довгу бурхливу овацію.
8.jpg
9.jpg
До речі, естафета олімпійського вогню, що проходила за маршрутом Христофора Колумба: з Європи - в Новий Світ (в основному факел передавався з борта на борт різних кораблів), виявилася дуже травмонебезпечною. Тверде пальне, що знаходилося всередині смолоскипів , усупереч очікуванням, виявилося легко займистим. Настільки легко, що у ході естафети сталося кілька мікровибухів, і деякі факелоносці отримали опіки.
10.jpg
Один спортсмен передає Олімпійський вогонь іншому, на церемонії відкриття Олімпіади в Мехіко. Через декілька секунд, після того, як була зроблена ця фотографія, вогонь спалахнув, завдавши шкоди обом спортсменам.

До столиці Мексики прибули 5,5 тис спортсменів зі 112 країн, що теж стало своєрідним рекордом. Уперше Олімпійські ігри, завдяки використанню новітніх досягнень техніки, мали таку величезну аудиторію, немов увесь світ перетворився на один гігантський стадіон: олімпійські змагання по телебаченню одночасно могли спостерігати понад півмільярда осіб на усіх континентах.
11.jpg

Усього в Мехіко було розіграно 110 комплектів медалей в 20 видах спорту, встановлено 76 олімпійських і 28 світових рекордів (Олімпіаду в Мексиці охрестили «карнавалом рекордів»). У неофіційному командному заліку перемогла збірна США, яка завоювала 107 медалей, з яких 45 - найвищого ґатунку. Радянська збірна також виступила успішно, в її скарбничці опинилася 91 нагорода, в їх числі 29 золотих. Третє місце з 25 нагородами посіли японські спортсмени.

Це була перша літня Олімпіада, де НДР і ФРН представляли різні країни. Де не було ПАР, проти участі якої збунтувалися африканські збірні і країни Східної Європи. А північні корейці розгорнулися на півдорозі (вони допливли до Куби) через те, що в програмах їх назвали Північною Кореєю, а не Корейською Народно-Демократичною Республікою. Серед країн-дебютантів ряд африканських та азіатських держав, а також Парагвай, Сальвадор тощо.

Географічні особливості Мехіко (висота 2240 м над рівнем моря і пов'язана з цим киснева недостатність) відбилися на ході і результатах ряду олімпійських змагань. Велику роль зіграла спеціальна підготовка спортсменів, до якої в багатьох країнах широко залучалися вчені-фахівці (медики, фізіологи, психологи та ін.).

Високогірний Мехіко ускладнив життя для бігунів на довгі дистанції, проте чи не в усіх інших видах спорту олімпійські та світові рекорди були побиті.

12.jpg
Найбільше сюрпризів на Іграх піднесли стрибуни, причому всіх «спеціалізацій». У стрибках з жердиною відразу троє спортсменів показали однаковий результат - 5 метрів 40 сантиметрів, встановивши олімпійський рекорд, і американець Роберт Сігрен отримав золоту медаль лише тому, що використав менше число спроб. Найцікавіша і напружена боротьба велася в потрійному стрибку, коли світовий рекорд оновлювався кілька разів поспіль (до слова, трьома різними стрибунами) і перемогу в кінці кінців зі світовим рекордом -17 м 39 см здобув Віктор Санєєв.

А в секторі для стрибків у довжину американець Боб Бімон продемонстрував фантастичний «стрибок в XXI століття» - 8 метрів 90 сантиметрів. Колишнє рекордне досягнення він перевищив відразу на 55 сантиметрів. В історії легкої атлетики не траплялося нічого подібного. Коли довготелесий, здавалося страшенно незграбний американський стрибун у довжину приземлився, судді розгубилися. Електронний прилад для виміру результатів був розрахований на 8 метрів 60 сантиметрів. Світовий рекорд дорівнював 8 метрам 35 сантиметрам. У 1965 році його встановив американець Ральф Бостон, а два роки по тому повторив радянський легкоатлет Ігор Тер-Ованесян. Зараз же чорношкірий американець стрибнув далі 8 метрів 60 сантиметрів, і набагато далі.

13.jpg
Суддям довелося вимірювати результат звичайною рулеткою. Трибуни затамували подих, передчуваючи, що зараз станеться щось небувале. На табло з'явилися цифри 8 метрів 90 сантиметрів, і Олімпійський стадіон в Мехіко в єдиному пориві встав. Бімон уважно дивиться на табло і не розуміє, що діється з суддями, журналістами, глядачами. Він дивиться на цифри "890", але ця міра довжини йому незрозуміла. До нього підходить товариш по команді Ральф Бостон і переводить ці цифри в англійські одиниці виміру - 29 футів 2,5 дюйма. І тоді настає розрядка. Бімон, як в сповільненій зйомці, опускається на коліна, обіймає і цілує землю. Потім він схоплюється і починає підстрибувати, витягаючи руки до неба, щільно закритого хмарами.

Світовий рекорд Боба Бімона в стрибках у довжину протримався 23 роки і був поліпшений усього на п'ять сантиметрів іншим легкоатлетом з США, Майком Пауеллом у 1991 році на чемпіонаті світу в Токіо. На дев'ять метрів не стрибнув поки  що ніхто.

І ще одна гучна сенсація народилася в Мехіко на змаганнях зі стрибків у висоту. Ні, світовий рекорд, що належав тоді Валерію Брумелю і встановлений в 1963 році - 2 метри 28 сантиметрів, на Олімпійських іграх 1968 року встояв. Результат переможця «потягнув» лише на олімпійський рекорд - 2 метри 24 сантиметри. І все-таки виступ чемпіона ігор XIX Олімпіади в Мехіко зі стрибків у висоту американця Річарда Фосбері викликав фурор і обговорювався тоді на всі лади не менш, ніж фантастичний стрибок Боба Бімона у довжину.
14.jpg

Американський атлет  здивував увесь стадіон, а завдяки телебаченню його фантастичні стрибки побачили мільйони людей і в усьому світі. Це і справді було дивовижне видовище, не схоже на класичний «перекидний» стиль. Незвичайний спосіб стрибка за ім'ям його винахідника відразу ж став називатися «фосбері-флоп». Незабаром сотні спортсменів стали «приміряти» стиль «фосбері-флоп» на себе. Вони на практиці оцінили, які переваги дає швидкий розгін і політ над планкою спиною вниз.


Змагання легкоатлетів принесли ще один своєрідний рекорд: Альфред Ортер (США) четвертий раз поспіль завоював золоту медаль у метанні диска. У 1968-му в Мехіко він кидав диск зі зміщеним шийним хребцем.

Три індивідуальних золота з плавання на різних дистанціях в рамках однієї Олімпіади - 200, 400 і 800 метрів вільним стилем виграла Дебі Мейер. Їй було усього 16 років.
15.jpg

Гімнастичний турнір був відзначений видатним виступом чехословацької гімнастки Віри Чаславської, яка завоювала 4 золоті та 2 срібні медалі.
16.jpg

Третю золоту медаль завоював в Мехіко радянський боксер Борис Лагутін. Серед українських спортсменів, які виступали на Олімпіаді у складі збірної СРСР олімпійським чемпіоном також став Володимир Голубничий - легка атлетика (ходьба 20 км - 1:33:58.4). Повна драматизму ходьба, де Володимиру в боротьбі за золото допомагав Микола Смага, який отримав в результаті бронзову медаль, а мексиканський скороход Хозе Педраса намагався дістати Володимира, але задовольнився лише сріблом.
17.jpg

18.jpg
Головною героїнею Ігор в Мехіко можна назвати румунську (народжену, до речі, в Молдові) метальницю диска Лію Маноліу, для якої ця Олімпіада стала вже п'ятою. Тоді ще 2-кратна бронзова призерка Олімпійських ігор перед поїздкою в Мексику отримала травму ліктя, про яку повідомила лише своєму чоловікові-тренеру. Це, однак, не завадило Лії в першій же спробі кинути диск на 58,28 метра, встановивши Олімпійський рекорд і виграти золоту медаль. Тепер на   її честь названо стадіон у Бухаресті.

Олімпійські ігри в Мехіко стали відомі своїми численними протестами. Мексиканські молодіжні рухи почали вуличні демонстрації з вимогою повалення уряду. Вони вибрали для цього період олімпіади, щоб привернути до політики мексиканської влади максимальну увагу міжнародної громадськості.

Деякі спортсмени брали участь в індивідуальних політичних акціях. Наприклад, двоє американських чорношкірих легкоатлетів американські спринтери Томмі Сміт і Джон Карлос на церемонії вручення нагород в бігу на 200 метрів шокували публіку «чорним салютом», протестуючи проти утисків чорношкірого населення США. Під звуки гімну США вони стояли на п'єдесталі, роззувшись (це символізувало злидні темношкірих), піднявши стислі в кулак руки в чорних рукавичках (типове вітання «пантер») і схиливши голови.

19.jpg
Після цього адміністрація команди відсторонила їх від участі в змаганнях, і вони були вислані додому. Їх підтримав срібний медаліст австралієць Пітер Норман (зліва), який теж через це позбувся олімпійських почестей на батьківщині.

У той же час, чехословацька гімнастка Віра Чаславська також на нагородженні під час програшу радянського гімну демонстративно відвернулася. Протестувала вона проти несправедливих оцінок (в одному з видів програми судді перерахували раніше виставлені оцінки та золото дісталося Наталі Кучинській) або це був протест проти введення військ до Чехословаччини? Можливо друге, тому що Чаславська була політизованою дівчиною (навіть підписувала якісь маніфести). Загалом це обернулося для неї кінцем спортивної кар'єри і найближчі 20 років її ім'я було в ЧССР під забороною.
20.jpg
Вперше на Іграх застосовувався допінг-контроль. Першою жертвою став швед Ханс-Гуннар Лільєнвалль, бронзовий призер у сучасному п'ятиборстві - випив дві кружки пива для заспокоєння нервів перед етапом зі стрільбою. Після змагань в крові спортсмена виявили надмірну кількість алкоголю і дискваліфікували, разом з ним постраждали і два його ні в чому не винних товариша по збірній. А медалі передали французам. Спортсмен не тільки піддався дискваліфікації, а й увійшов в історію Олімпіад як перший спортсмен, викритий в прийманні заборонених речовин.

Незважаючи на те, що тільки у період з 1960-го по 1967-й роки у спорті було зафіксовано понад 30 смертей, викликаних зловживанням різних препаратів, які опинилися після створення медичної комісії МОК у списку заборонених, допінговим «піонером» все одно назавжди залишиться Ханс-Гуннар Лільєнвалль, оскільки, перефразовуючи відоме прислів'я, злодій той, кого спіймали.

Далі буде...
Читайте також

Відгуки до матеріалу

Авторизуйтесь для того, щоб залишати свої коментарі та голосувати: Авторизація

Реклама

Відео

Інше відео

Реклама

Facebook