Яна БЕЛОМОЇНА: "Я дуже люблю те, чим займаюся"

Яна БЕЛОМОИНА: " Я очень люблю то, чем занимаюсь"
01.11.2017
Перша в історії українського маунтинбайку учасниця Олімпіади, перша медалістка чемпіонату світу та чемпіонка Європи, переможниця етапів і загального заліку Кубка світу - все про дівчину, яка від старту до старту переписує історію вітчизняного велоспорту.

Яна Беломоїна разом зі своїм тренером і другою половинкою Максимом Гавриленком відповіла на ряд запитань від видання Спорт-Експрес. Пропонуємо вашій увазі деякі моменти бесіди.
  
- Без чого не уявляє собі ранок Яна Беломоїна?
- Без зарядки і кави. Якщо кави немає, то можу уявити собі ранок і з чаєм, звичайно. А ось зарядка - це святе. Роблю її навіть якщо це день відпочинку або вихідний. Вона допомагає мені відчути себе більш бадьорою і зарядженою.
- Продовжіть фразу, я не вийду на тренування, якщо за вікном буде ...
- Дайте подумати ... мінус тридцять, тому що в мінус двадцять вийду. Або вже зовсім фантастичний варіант: якщо камені будуть падати на голову. За стільки років у спорті я звикла не залежати від погоди. Іноді і в дощ доводиться їхати. Тому що гонки проводяться за будь-яких умов.
- Автолюбителі часто дають своїм машинам імена, а як ви звертаєтеся до свого велосипеда?
- Такого, щоб я клички велосипедам давала, ще не було. Але можу сказати: моя ракета або моя ластівка.
- Це коли він добре себе веде, а коли погано?
- Якщо-що щось не ладиться, то я злюся не на велосипед, а скоріше на себе.
- Що ви зазвичай говорите собі в найважчі моменти гонки?
- Перша думка, коли вже зовсім погано: «Що я тут роблю ?!» Але потім я переключаюся і кажу собі: «Але ти ж сама вибрала цей шлях, у тебе є мета і ти до неї йдеш». А взагалі я дуже люблю те, чим я займаюся.
- Найбільша та найменша перевага, з якию ви коли-небудь перемагали?
- Переможного фотофінішу в моїй кар'єрі ще не було. Була поразка у півколеса в боротьбі за четверте-п'яте місця на першому в цьому сезоні Кубку світу в Чехії. Найбільша перевага ...
- Більше десяти хвилин, - підказує Максим Гавриленко. - Минулого рок на міжнародній гонці в Австрії. Ще цього сезону Яна виграла три з половиною хвилини у другого місця на чемпіонаті Європи.
- З якими найсерйознішими проявами не фейр-плей вам доводилося стикатися за вашу кар'єру?
- Бувають екстремальні ситуації, коли хтось тебе штовхає, і ти можеш штовхнути у відповідь. Але взагалі я лише за чесну боротьбу! Хоча є в маунтинбайку спортсменки, які дійсно вдаються до брудних прийомів.
 
Мені пригадується один випадок з чемпіонату Європи до 23 років в Швейцарії-2013. Зазвичай перед трампліном ти відпускаєш  на безпечну відстань суперницю, яка йде перед тобою, щоб не врізатися своїм колесом в її велосипед. Я так і зробила і вже приготувалася стрибати, як раптом несподівано переді мною проскочила німкеня. Вона збила мою швидкість, я заїхала на трамплін і через кермо впала. На щастя, це не завадило мені виграти надалі ту гонку і стати чемпіонкою Європи. Але я тоді була дуже зла. Хоча не думаю, що німецька гонщиця зробила це навмисно з розрахунком, що я впаду. У нас з нею, до речі, збереглися нормальні відносини, ми регулярно перетинаємося на змаганнях і добре спілкуємося.
- Яна, коли ви в останній раз плакали?
- Я взагалі не часто плачу. Останній раз був, напевно, після падіння на тренуванні в Австралії. Це сталося за два дні до старту чемпіонату світу. На трасі був трамплін, напередодні я з нього стрибала без проблем, але в той раз впала, вдарилася головою і на якусь мить навіть втратила свідомість Навколо мене відразу така метушня утворилася. Фотографи почали знімати, організатори - їх відганяти. Мені в той момент хотілося якомога швидше зникнути з місця події ...
- Якби ви писали автобіографічну книгу, як би в ній називалася глава, присвячена сезону 2016/17, де у вас, з одного боку, було золото чемпіонату Європи, шість нагород і перемога в загальному заліку Кубка світу, з іншого - сходження з дистанції на чемпіонаті світу в Австралії?
- Це був найуспішніший рік в моїй кар'єрі, принаймні, поки що. Мені, в принципі, гріх скаржитися, я ніколи не була обділена нагородами. І до цього сезону лідирувала в Кубку світу, а також завойовувала медалі на чемпіонатах світу та Європи. В Австралії сталося те, чого ніхто не міг очікувати. І все ж в цьому році у мене було стільки позитивних емоцій, що вони в будь-якому випадку переважують ... Ви запитували, як би я назвала цей сезон ...
 - Мрії збуваються, - підказує Максим Гавриленко.
- Точно, краще не придумаєш! - додає Яна Беломоїна.
 
jana-belomoina.jpg

- І часто ви так закінчуєте фрази один за одного?
- Буває, - посміхається Беломоїна, - Тому намагаємося на інтерв'ю разом ходити. Як то кажуть, одна голова обре, а дві краще ... А ми за стільки років уже навчилися розуміти один одного з півслова. У 2009-му я потрапила до збірної з маунтинбайку, а через рік там почав працювати Максим. Тепер ми з ним разом і в спорті, і по життю. Він є моїм особистим тренером і також працює в голландській команді, за яку я виступаю.
- Якби ви могли один день провести із зіркою спорту, хто б це був?
- Перша думка - Майкл Фелпс. Але якщо подумати, напевно, все-таки не він, мені цікавіше було б познайомиться з Усейном Болтом.
- Багато хто, дивлячись на змагання з маунтинбайку, думають: «Боже, і як вони це роблять ?!» А представники яких видів спорту викликають у вас таке ж питання?
- Я не великий фанат інших видів спорту, але дуже люблю свій, причому, у всіх його різновидах. І кому я не перестаю дивуватися, так це представникам даунхілу. Я сама вмію проходити спуски. Але коли я бачу, як в даунхілі люди три хвилини несуться вниз по камінню і коріннях зі швидкістю понад шістдесят кілометрів на годину, пролітаючи в сантиметрах від дерев, по двадцять-тридцять метрів, а то й більше, перебуваючи в повітрі, це вражає, заворожує та надихає...
- Яна, під час гонок ви здаєтеся абсолютно безстрашною, а чого насправді ви боїтеся?
- Темряви, я себе в темряві дуже некомфортно почуваю.
- Якого б кольору був ваш велокомбінезон, якби ви самі могли вибирати?
- Я люблю жовто-блакитний і завжди з радістю надягаю форму національної збірної. А ще мені подобається білий. Правда, коли змагання проходять в погану погоду, то випрати його після гонки просто нереально. Буває, приїжджаєш на фініш з ніг до голови в болоті, тільки очі видно. Але зате на старті ти сяєш, весь такий білосніжний.
- Чого більше в вашому гардеробі велотуфлів або звичайних?
- Вело, звичайних зовсім мало.
- Яна, у вас росто-вагові характеристики майже як в художній гімнастиці: вага 46 при зрості 164. Коли стільки часу проводиш  на гірських трасах, інакше і бути не може або вам все-таки доводиться докладати додаткові зусилля, щоб тримати себе у такій формі?
- Про це, до речі, багато хто питає. Одні думають, що я не їм м'яса, інші, що взагалі нічого не їм. Але насправді бути професійним спортсменом і неповноцінно харчуватися, це просто несумісні речі. Я не сиджу на дієті, просто виключаю шкідливі продукти, які не несуть здоров'я моєму тілу. Тортики, тістечка я, як і всі люди, люблю, і можу себе чимось таким побалувати, але, звичайно, не перед змаганнями, а вже після. В Макдональдсі, наприклад, можу з'їсти морозиво, але не гамбургер. Хоча і його, якщо вже дуже сильно захочеться, можу собі дозволити, але в тому-то і справа, що не хочеться зовсім. Знаю, що для деяких кока-кола - це все, вони без неї жити не можуть, а я про існування кольорової води згадую раз на рік ...
- Назвіть свій найулюбленіший і нелюбимий предмети в школі?
- Це дуже просто. Улюблений - фізкультура, нелюбимий - математика, як, напевно, у багатьох спортсменів. Я з математикою ніколи не дружила, або це вона зі мною. Загалом не знаходили ми спільну мову.
 - Який фільм можете переглядати багато разів?
- «Сім життів» з Уіллом Смітом, «Втеча з Шоушенка». «З міркувань совісті» - це фільм минулого року,  про війну, я поки тільки один раз його подивилася, але обов'язково повторю. Ще нам з Максимом сподобалися «Прянощі та пристасті». Ми любимо фільми зі змістом, які проникають в душу і залишають свій слід. Шкода витрачати час на якусь дурницю.
- Уявіть, що у вас є хвилина, за яку вам потрібно розповісти про маунтинбайк так, щоб незнайомі з цим видом спорту люди в нього буквально закохалися і захотіли як мінімум подивитися змагання, а як максимум відвести на нього своїх дітей.
- Твоє життя перетворюється в захоплюючу подорож, на маунтинбайку можна забратися куди завгодно, чого не зробиш на шосейному велосипеді. Знаю, що багато хто вважає це не жіночою справою. Мене, до речі, батьки теж спочатку відмовляли, особливо коли пішли синці, здерті коліна і збиті лікті. Але з часом вони звикли, зрозуміли, що я це люблю, і тепер дуже пишаються моїми успіхами. А на рахунок фігури переживати і зовсім не варто! Я яскравий тому приклад.
 
0005_50.jpg

- Яна, закінчіть  речення, після трьох днів без велосипеда, я...
- Знаєте, здавалося б, такий важкий сезон був, через стільки стартів довелося пройти, організм втомився і виснажився. Я думала, ось чемпіонат світу закінчиться і велосипед нарешті можна буде відставити убік хоча б на тиждень. Але через пару днів я вже почала по ньому нудьгувати, хочеться просто покататися. Знаєте, бувають такі красиві місця, що навіть незважаючи на те, що у тебе за планом відпочинок, ти їдеш, їдеш... Загалом, ви зрозуміли, це любов.


Читайте також

Відгуки до матеріалу

Авторизуйтесь для того, щоб залишати свої коментарі та голосувати: Авторизація

Реклама

Відео

Завантаження плеєра
Інше відео

Реклама

Facebook