Верняєв і Чебан: про колорит Ріо, стан спорту в країні, хоббі та особисте життя

Верняєв і Чебан: про колорит Ріо, стан спорту в країні, хоббі та особисте життя
17.09.2016
Олімпійські чемпіони Ріо 2016 - гімнаст Олег Верняєв та каноїст Юрій Чебан - "золотим дуетом" відповіли на запитання редакції "Сегодня". Розповіли про халтуру о пів-на сьому ранку, поріг здоров'я і спортивне довголіття, про хабарі бразильській поліції, ковбасу на брусах і багато іншого цікавого.

- З чого розпочинається ваш ранок і коли?
Верняєв: - З будильника о 6:30. Далі - вмиватися і на зарядку. Хоча зараз трошки по-іншому, халтурю, на зарядки не ходжу. Так що прокинувся, вмився, чай-кава з шоколадкою і - до зали на 10 ранку.
Чебан: - З кавою, з молоком і без цукру. Або з душа. З того, що потрібно розбудити себе і налаштуватися на роботу, яка має бути. Якщо її немає, придумати заняття для розслаблення, тобто розписати свій день хоча б в голові. Можу встати і о п'ятій ранку, і до 12 поспати. Але зазвичай встаю годині о восьмій.

- Що можете приготувати?
Верняєв: - Бутерброд, яєчню і мені вистачить (посміхається).
Чебан: - Все, але несмачно (сміється). Ідеально готую яєчню - просто пальчики оближеш! З оливковою олією, сількою і трохи перчику. Це мій фірмовий рецепт, його ніхто не знає.

- Як ви можете описати себе?
Верняєв: - Добрий, вірний.
Чебан: - Веселий, харизматичний оптиміст.
- Без чого не уявляєте своє життя?
Верняєв: - Без гімнастики.
Чебан: - Без гумору, звичайно. Якщо його не буде, буде сумно. Я часто підколюю і жартують над кимось. 

- Вам важливо, що про вас думають, говорять або пишуть в пресі?
Верняєв: - Коли як, але я критику і позитив приймаю. Критику приймаю з гумором. Історія фото з росіянами? Мене вона тільки повеселила. Всім не зможеш бути хорошим. У мене є близькі і друзі, і їхня думка мені дорожче, ніж якогось диванного воїна.
Чебан: - Ні. А читати... Спеціально не шукаю, але якщо натикаюся, то читаю. У людей різна думка, неможливо всім догодити.

- Що змінило олімпійське "золото"?
Верняєв: - Та нічого, як тренер заганяв швидко в зал, так і після Олімпіади всі відразу пішли в зал (сміється). Виграли, забули і пішли далі. Через два тижні у мене вже змагання, і я пробуду за кордоном півтора місяці. Ну і як тренер сказав: "Давай швидше, вже Токіо-2020 поруч!".
Чебан: - Медаллю в Лондоні-2012 я як би захопив першість, титул найшвидшого на планеті. А нагорода Ріо - вже на утримання, доказ цього титулу. І завжди важче втримати, як ніби всі женуться за зайцем. Тікаєш і не знаєш, хто за тобою біжить і звідки чекати удару. Друга медаль була дуже потрібна, тому що наш спорт йде на дно. І без цих нагород, ми б не змогли рухатися далі. Дуже багато спринтерів йде з України. І спадщина, яку ми залишаємо після себе, вона теж дуже важливо. Маленькі діти бачитимуть мої перемоги і приходитимуть у веслування. Навіть двійка Янчук/Міщук, які в Ріо були третіми, після моєї перемоги стояли з очима, як два блюдечка, і у них було питання: "Як?". І після цього у них відкрилося друге дихання.

- Бачили Ріо за межами арени й каналу?
Верняєв: - Ми були в Ріо до Ігор на тестовому турнірі, тоді жили недалеко від океану, ходили купалися. Але на самій Олімпіаді нікуди не потрапив. У мене було багато фіналів, і вони сильно розтяглися по часу. А перед відповідальними фіналами не варто десь гуляти, розкидати емоції. Правда, один раз їздив на інтерв'ю на японське телебачення і попросив, щоб мене закинули в маркет. І коли вийшов, було моторошно. Поклав руку в кишеню на телефон і тільки косив по сторонам очима. А в перший день у нас у хлопця шорти з кімнати пропали.
Чебан: - Олег правий, Ріо - "стрьомне" містечко. Якщо ти не бразилець, тобі там робити нічого. Були випадки, коли сама поліція вимагала хабарі. Спортсмени приїжджали на олімпійський об'єкт і викликали поліцію, щоб поскаржитися, і приїжджала та ж бригада. А після пожежної тривоги і приїзду пожежних австралійці недорахувалися ноутбуків. А це були наші сусіди по будинку. Так що не знав, що робити: з собою в човен ноутбук брати? Але як дивина Бразилія сподобалася - щось сучасне посеред джунглів.

- Тренування для вас - робота чи задоволення?
Верняєв: - За настроєм. Зараз поки все добре, ніякої похмурості немає.
Чебан: - Як піде. У задоволення можна робити зарядку, а коли займаєшся цим професійно, в цьому немає ні задоволення, ні здоров'я. Тому що завжди працюєш на межі. У кожного спортсмена є свій поріг, і кожен цими тренуваннями намагається його зрушити і підняти вище і вище. Тільки перевищуєш свій поріг, і органи починають зношуватися. Після Олімпіади потрібно відновлюватися.

- Скільки збираєтеся залишатися в спорті?
Верняєв: - Як здоров'я дозволить. Ще один цикл точно. А якщо все буде нормально, то і ще один.
Чебан: - Нашу дистанцію хочуть зняти, і мені як спринтеру на 1000 м робити нічого. Ще думають: 500 м залишити або 1000. Перебудовуватися же в 34 роки, а мені буде стільки на Іграх в Токіо... Було б мені років 20-25, тоді так, як то кажуть, гей-гоп!

- Чи пробував Олег себе в каное або в іншому вигляді веслування і які гімнастичні елементи може зробити Юрій?
Верняєв: - Нам з Юрою, напевно, за габаритами протипоказані види один одного. Мені доведеться робити в шість разів більше гребків, ніж йому. А у Юри габарити не пройдуть на брусах. Думаю, мені в його виді було б легше, ніж йому в моєму. Але ніколи не пробував себе у веслуванні.
Чебан: - Думаю, Олегу було б зручно в академічному веслуванні, де як раз люди його комплекції стають олімпійськими чемпіонами. Вони сідають в човен біля керма і задають темп. А я зависну на брусах, як ковбаса, і буду хитатися. Максимум, що можу - пострибати на батуті або показати пару елементів.

- На якій стадії розвитку ваші види в нашій країні?
Верняєв: - Доісторичний. У будь-якій країні Європи, навіть в Румунії, зали набагато краще, ніж наші. При цьому за медалями в чоловічій гімнастиці ми стали третіми, програвши тільки Японії та Англії. У нас є спортсмени, але ніде займатися. Навіть якби новий килим постелили не за місяць, а за півроку до чемпіонату світу, це б нічого не змінило. Тому що майстерність набувається роками. Зараз треба створити умови, щоб через чотири роки хтось із молодих вистрілив на Олімпіаді. Коли ще колишній міністр України приїхав на базу, у нас була тільки одна ліцензія в Ріо - у мене. Він запитав: "Чи буде командна ліцензія?" Я сказав, що якщо протягом місяця купите снаряди, можу її гарантувати. Якщо немає, то чого питати? Як її заробляти на старих? Так, Сергій Бубка домовився, що нам віддадуть олімпійський комплект на базу. Це добре, але його мало. У Росії перед Лондоном-2012 закупили 30 чи 40 комплектів. Я чув, що бразильці відмовилися від усіх снарядів - і в олімпійському тренувальному залі, і в розминальному. І якщо Україна захоче його купити, нам зроблять 40-45% знижки. Якби хтось зараз включився і купив 3-4 комплекти, це було б дуже вигідно. В середньому комплект коштує 120-130 тис. євро.
Чебан: - В Україні багато акваторій, але чиновників їх доля не цікавить. Тому більшість наших спортсменів їдуть за кордон. У фіналі мого заїзду в Ріо було ще двоє екс-українців. Ми теж їздимо готуватися за кордон. У нас є де, але умов немає. Так, в Європі на старті човни тримають пастки, а у нас - хлопчики руками. Після Олімпіади-2012 ми боролися за канал в Одеській області. Але нам постійно відмовляли. Акваторія належить базі залізниці. Там є все: і фінішні вишки, і дистанції, і трибуни. Ми просили, щоб базу передали на баланс міста чи області, щоб ми могли запросити інвесторів. Вони пишуть, що використовується за призначенням, але є фото, де трава там вже з мій зріст, і ніяких оздоровлень дітей залізничників. Мер Одеси обіцяв допомогти. Але поки все на словах.

- Ваше серце зайняте?
Верняєв: - Вільне.
Чебан: - Так, мою дівчину звати Катя. Зі спортом вона не пов'язана, але тепер дуже полюбила веслування. Ми з одного міста, з Южного - я там тренуюся, вона там живе.

- Якби у вас була можливість зіграти за будь-який футбольний клуб - за який?
Верняєв: - Це і так усі знають - "Шахтар". З іноземних, може, за "Реал" або за "Баварію".
Чебан: - Я б поганяв за "Шахтар" на позиції півзахисника. Я граю жорстко. І мені здається, що "шахтарі" не такі актори, як багато футболістів.

- А якби була можливість отримати чарівну якість, то яку?
Верняєв: - Однієї замало! Але якщо вже вибирати, то, напевно, ставати невидимим.
Чебан: - Я б хотів вміти змушувати людей говорити правду.

- Ваше ідеальне місце?
Верняєв: - Або вдома з батьками, або десь з друзями, неважливо де.
Чебан: - У своїй країні, у своєму домі.

Джерело: Сегодня
Читайте також

Відгуки до матеріалу

Авторизуйтесь для того, щоб залишати свої коментарі та голосувати: Авторизація

Реклама

Відео

Завантаження плеєра
Інше відео

Реклама

Facebook